Умк бабайцева з російської мови. УМК з російської мови за редакцією В
Методичний посібник підготовлено до переробленого під ФГОС підручника В. В. Бабайцева «Російська мова. Теорія. 5-9 класи. Поглиблене вивчення". В УМК, крім підручника, входять збірники завдань та робочі зошити для кожного класу, а також програма та методичний посібник для вчителя. У посібнику представлено поурочне планування (з 5 по 9 клас), система контролю, способи організації навчального процесу загалом та вивчення конкретних розділів та тем. У додатку наведено варіанти нової форми екзаменаційної роботи для ДПА в 9 класі. Пропоновані розробки уроків є обов'язковими, проте вони допоможуть реалізувати загальні лінгвістичні ідеї даного УМК.
На нашому сайті ви можете завантажити книгу "Методичний посібник до УМК В. В. Бабайцевої. Російська мова. 5–9 класи. Поглиблене вивчення" Л. Д. Беднарська безкоштовно та без реєстрації у форматі fb2, rtf, epub, pdf, txt, читати книгу онлайн або купити книгу в інтернет-магазині.
ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОСВІТНИЙ ЗАКЛАД ДОДАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
(ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ) ВОРОНІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
І ПЕРЕПІДГОТОВКИ РОБОТНИКІВ ОСВІТИ
Методика розвитку
критичного мислення школярів
засобами УМК з російської мови
(На прикладі УМК В.В. Бабайцева
чи М.М. Розумовській).
Творчий проект
Виконав:
Трубіцина Марія Вікторівна
викладач російської мови
та літератури
ГОБУ НВО ВО «Професійне
училище № 56» м. Россошь
Науковий керівник:
Васильєва Є. В..
Воронеж
2012
Зміст
Вступ
Порівняльний аналіз УМК Бабайцевої В. В. та Разумовської М. М.
Системи дій вчителя та учнів
Висновок
Список використаної літератури та Інтернет-ресурсів
додаток
Вступ
Все життя – це експеримент.
І чим більше ви робите експериментів,
тим краще.
Ральф Волдо Емерсон
Краще іноді ставити запитання,
чим знати наперед всі відповіді
Дж. Тербер
Ті, що вміють мислити, вміють ставити запитання.
Е. Кінг
Сучасного учня досить важко мотивувати до пізнавальної діяльності, пошуку шляху до мети в полі інформації та комунікації. Відбувається це тому, що діти часто відчувають серйозні труднощі у сприйнятті навчального матеріалу. Російська мова не є винятком. Причина цього – у недостатньо високому рівні розвитку мислення, особливо критичного. А це дуже важливо для людини у сучасному світі.
Як підвищити мотивацію до навчання у сучасних школярів? Як залучити учнів до освітнього процесу? Як навчити вчитися?
Ці питання щодня ставить собі кожен учитель. Зрозуміло, що вирішити ці проблеми, спираючись лише на традиційну класно-урочну систему, не можна. Настав час змінити підхід до навчання, у якого має стояти не вчитель, а сам учень. Тільки грамотне використання різних способів навчання дозволить створити умови, які спонукатимуть самих школярів до знань.
Одним із інноваційних методів, що дозволяють досягти позитивних результатів у формуванні розумової діяльності учнів, є технологія розвитку критичного мислення.
Думати критично - значить виявляти і використовувати методи дослідження, ставити перед собою питання і здійснювати планомірний пошук відповідей.
Отже, критичне мислення – це:
здатність ставити нові, повні сенсу питання;
виробляти різноманітні, що підкріплюють аргументи;
приймати незалежні продумані рішення.
Мета моєї роботи: вивчити м етодики розвитку критичного мислення школярів засобами УМК з російської (на прикладі УМК В.В. Бабайцева або М.М. Розумовської).І тому я зробила порівняльний аналіз УМК В.В. Бабайцевої та М.М. Розумовській. Далі я описала дидактичний цикл, який є основою організації уроку російської. Я також з'ясувала, що застосування прийомів технології критичного мислення забезпечує включення кожного до навчального процесу, де через свою діяльність учень сам відкриває та набуває нових знань, і, найголовніше, сприяє формуванню універсальних навчальних дій:
особистісних (розвиток комунікативних здібностей, культури
спілкування, уміння аргументовано відстоювати свою точку зору),
метапредметних (формування вміння використовувати зна-
символічні засоби для подальшого моделювання, оволодіння навичками смислового читання, оволодіння логічними діями порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення),
предметних (нові знання з конкретного предмета).
Вивчивши і порівнявши федеральний державний освітній стандарт другого покоління та технологію розвитку критичного мислення, я дійшла висновку, що ця технологія дозволяє реалізувати основні концепції нового стандарту.
У чому полягає методика розвитку критичного мислення школярів засобами УМК з російської мови спробую пояснити з прикладу УМК В.В. Бабайцевої та М.М. Розумовській.
Порівняльний аналіз УМК Бабайцева В.В. та Розумовської М.М.
Програмно-методичне забезпечення викладання російської мови, як і будь-якого іншого предмета, має певний набір документів:
ОСВІТНИЙ СТАНДАРТ ОСНОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ З РУСЬКОЇ МОВИ
Освітній стандарт середньої (повної) загальної освіти за російською мовою (базовий та профільний рівні)
Документами, що регламентують викладання російської мови, крім Стандарту освіти є:
Обов'язковий мінімум змісту основної загальної освіти з російської мови (5-9 класи) та середньої (повної) загальної освіти з російської мови (10-11 класи),
Зразкова програма з російської (рідної) мови для основної загальноосвітньої школи (5-9 кл)
Орієнтовна програма з російської (рідної) мови для середньої школи (10-11 кл).
В основній школі з російської мови виділяються тринадцятьліній паралельних підручників, що включені до Федерального списку. Кожна лінія підручників орієнтована програму, розроблену відповідними авторськими колективами. Серед них
З 1992 р. діє альтернативний навчально-методичний комплекс
за редакцією В. В. Бабайцевої
З 1995 р. у школах діє ще один навчально-методичний комплекс,
за редакцією М. М. Разумовської (Разумовська М.М., Львова С.І., Львів В.В., Капінос В.І.) Ця програма спрямована на мовленнєвий розвиток школярів. У цьому УМК мовний і мовленнєвий матеріал подається у єдності, він орієнтований на постійне розширення знань учнів за стилістикою, у ньому представлені різні жанри, здійснюється навчання складання текстів різних жанрів; вивчення мовних тем ведеться зв'язному тексті.
Проведемо порівняльний аналіз УМК за редакцією Розумовської М. М. та Бабайцевої В. В.
Обидва навчально-методичні комплекти відповідають вимогам державного стандарту, а їх зміст укладається у рамки Зразкової програми. Цілі та завдання обох програм відповідають цілям та завданням, зазначеним у Стандарті та Приблизній програмі.
Загально-предметні завдання УМКБабайцева В.В. та Розумовської М.М. :
виховання учнів засобами даного предмета,
розвиток логічного мислення школярів,
навчання їх вмінню самостійно поповнювати знання з російської мови,
формування загально-навчальних умінь.
Пізнавальні завдання можна сформулювати так:
формування науково-лінгвістичного світогляду,
озброєння основами знань рідну мову тощо.
Практичні завдання можна визначити як:
формування міцних орфографічних та пунктуаційних умінь та навичок,
оволодіння нормами російської літературної мови,
збагачення словникового запасу тощо.
Продовжуючи порівняльний аналіз двох УМК з російської мови для основної загальної освіти за редакцією Розумовської М. М. та Бабайцевої В. В., я спробувала виявити їх методичні можливості у зв'язку із запровадженням ФГЗ другого покоління, а також ризики даних УМК.
УМК Бабайцева В.В.
УМК Розумовської М.М.
Предмет
Російська мова
Російська мова
Видавництво, навчальна лінія
Видавництво "Дрофа". Лінія "Вертикаль" як продовження навчальної лінії "Рітм".
Видавництво "Дрофа".
За ред. Бабайцева В.В.
Розумовська М.М. та ін.
Методичні можливості
у зв'язку із запровадженням ФГЗС
другого покоління
1. Дане видання призначене для використання у класах поглибленого вивчення предметів гуманітарного циклу.
2. Проголошено традиційні принципи навчання російської мови: принцип вивчення морфології на синтаксичній основі, принцип посилення практико-правописної спрямованості, принцип розвитку зв'язного мовлення.
3. Введено умовні позначення: «Опорний матеріал» (правило-схема), «Матеріал розвитку мови», «Контролюй себе!» (Формулювання правила та процес його застосування), ключ (відповіді в кінці підручника), завдання для роботи на комп'ютері (оголошені, але насправді це рідкісний гість у підручнику).
1. Дане видання призначене для використання у загальноосвітніх класах.
2. Нетрадиційно автори викладають теоретичний матеріал: визначення та правила представлені у вигляді зразків міркувань (спосібів дій) та лінгвістичних оповідань. Відповідні і методи подання теоретичних відомостей – рубрики: «Згадайте!», «Візьміть на замітку!», «Вчіться розмірковувати на лінгвістичні теми».
3. Методичний апарат підручника містить завдання двох рівнів складності, що дозволяє вчителю варіативно підходити до побудови уроків, залежно від рівня підготовленості класу та окремих учнів.
4. Розділ «Морфологія» у 5 класі починається дієсловом.
5. Є цікаві вправи на словотворчі моделі, на заміну фонетичного орфографічного запису.
6. Напівлінійний курс розвитку мови.
7. Єдина послідовність вивчення мовних явищ: впізнавання, систематизація, самостійний підбір прикладів, увага до орфоепії, мистецькі засоби.
8. У підручнику багато ілюстрацій.
9. Особлива рубрика ЗПС (значення - правопис - будова).
10. Велика кількість завдань на здогад, допитливість.
11. Починається книга з епіграфу та визначення даного терміна. Дається поняття лінгвістики. Перші тексти є цікаві пізнавальні моменти і змушують учнів замислитися над «загадкою мови». Дітям дається рекомендація вживати в письмовій промові букву "е", а не тільки "е".
12. Майже кожного тексту вправи є завдання сформулювати і пояснити основну думку даного тексту.
Ризики
1. Деякі розбіжності лінгвістичної теорії підручника із загальноприйнятими у шкільній практиці уявленнями, що ускладнює у подальшому здачу школярами ДІА та ЄДІ з російської мови.
2. Певні незручності у використанні 3 частин підручника.
3. Почасти підручник для 5 класу перероблений під новий Стандарт, але все залишилося колишнім.
4. Хотілося б бачити підручник для 5 класу барвистішим.
5. Недостатньо матеріалів, що розкривають різноманітність національних культур народів Росії.
6. Не всі види мовної діяльності розвиваються однаково.
7. Бажано, щоб орфографічні правила, укладені в рамки, супроводжувалися назвами орфограм.
9. Мало таблиць та схем. Цілісний текст ускладнює увагу.
1. Зайве загострення уваги техніці міркування на лінгвістичну тему.
2. Невелика увага вправам на вироблення практико-правописних навичок (натомість величезні тексти для читання).
3. Нема словникових слів на сторінках.
4. Вправи перевантажені складними для учня, який щойно переступив поріг початкової школи, завданнями. Послідовність багатьох вправ відповідає принципу від простого до складного.
5. Дуже важко представлений розділ "Фонетика". Загалом багато визначень і тлумачень мовних явищ складено невиправдано важко. Наприклад, на стор 20, 25. 30, 58 та ін.
6. Довідки про видатних російських філологів настільки недостатні, що учні навряд чи зможуть щось зрозуміти.
УМК Бабайцевої В. В. та сучасний підхід у навчанні російської мови
Я хотіла б докладніше зупинитися на УМК Бабайцева В. В.
УМК Бабайцева В.В. покликаний формувати в учнів вміння грамотно і повноцінно використовувати багатство мови у мовної практиці, виховання дбайливого ставлення до мови, прагнення самовдосконалення у сфері мовної підготовки та культурі мовного спілкування.
Цілі:
Розвивати мову учнів.
Формувати та вдосконалювати орфографічні та пунктуаційні вміння та навички.
Дати учням уявлення про роль мови у суспільстві, у світі; забезпечити засвоєння певного кола знань, а також сформувати вміння застосовувати ці знання на практиці.
В основі програми за редакцією Бабайцевої В.В. і комплексу цілому лежить концентричний принцип подачі матеріалу.
Програмою виділяється вступний курс (узагальнюючий та пропедевтичний) та основний (систематичний) курс, відповідно до яких уже в 5 кл. вивчаються розділи "Фонетика", "Графіка", "Лексика", "Морфеміка", починається основний курс морфології з іменника. У 6-7 кл. продовжується вивчення морфології, у 8-9 кл. вивчається синтаксис та тема «Загальні відомості про мову».
Розділи програми за редакцією Бабайцевої мають дві рубрики: у першій визнаціється коло теоретичних відомостей і правил, у другій пеобчислюються відповідні вміння та навички, якіповинні бути сформовані на даній теоретичній основіве.
У програмі визначено основні цілі викладання російської мови у загальноосвітніх школах: «формування у учнів на базі засвоєння ними певної системи знань про мову, умінь та навичок повноцінно, грамотно користуватися багатими ресурсами рідної мови у своїй мовній практиці, виховання дбайливого ставлення до мови, прагнення самовдосконалення в галузі мовної підготовки та культури мовного спілкування».
Програма реалізується у трьох книгах, що утворюють навчальний комплекс (єдиний підручник у трьох частинах).
1.Підручник «Російська мова. Теорія» для 5-9 класів – системний виклад теоретичних відомостей, ілюстрованих літературними прикладами (без вправ). Основний лінгвометодичний принцип цього навчального комплексу – системний виклад теорії.
2. Навчальний посібник «Російська мова. Практика» (збірник завдань та вправ) забезпечує освоєння основ науки про мову, а також удосконалення практично важливих умінь та навичок системою знань, що враховують зростання та індивідуальні особливості учнів. Усього три збірки завдань: 5 клас – вступний курс, фонетика, графіка, морфеміка, лексика; 6-7 класи – морфологія; 8-9 класи – синтаксис, загальні відомості про мову.
3. Навчальний посібник «Російська мова» (дві книги – для 5-7 кл, 8-9 кл.) забезпечує спеціальні уроки з розвитку зв'язного мовлення як системою правил, так і завданнями та вправами, що формують та вдосконалюють уміння та навички усної та письмової мови учнів.
Розподіл навчального матеріалу за трьома книгами допомагає реалізувати завдання навчання та сконцентрувати в них необхідний матеріал для вирішення кожної з них.
Така цільова установка визначає завдання навчання російської у школі. Учні повинні знати, яку роль відіграє російська мова в сучасному світі, у житті суспільства, розуміти та уявляти явища, що відбуваються у мові в галузі лексики, фонетики, орфоепії тощо; повинні засвоїти певний обсяг матеріалу з усіх розділах лінгвістики, і навіть навчитися використовувати ці знання практично. Завдання вчителя полягає у розвитку мовлення учнів, сприянні засвоєнню норм літературної мови, у формуванні умінь «грамотного та вільного володіння усною та письмовою мовою у всіх основних видах мовної діяльності». Програма передбачає формування та вдосконалення орфографічних та пунктуаційних умінь та навичок.
Практична спрямованість
До програми включені традиційні розділи та поняття, але у навчальному комплексі є деякі зміни понятійно-термінологічної системи, які зумовлені посиленням практичної спрямованості навчання російської мови. Посилення практичної спрямованості навчання зумовило перерозподіл годин між деякими розділами, а також особливу послідовність вивчення деяких граматичних тем, особливо суттєву у морфології.
Так, розділ, що вивчає склад слова, називається Морфеміка, тут же даються поняття про способи освіти слів і словотвірний розбір. Запроваджено поняття письменного словосполучення, багатозначних членів речення. Практичною спрямованістю навчання обумовлені зміни традиційної послідовності у вивченні окремих тем. У розділі Морфологія після іменника в 6 класі вивчається дієслово (це пояснюється тим, що іменник і дієслово - найбільш типові засоби у створенні граматичної основи), потім прикметник і число, тісно пов'язані з іменником, і тільки потім вивчається прислівник. Як особлива група виділено слова категорії стану. Вивчення займенника створює умови для повторення іменника, прикметника, числового, прислівника. Знайомство з дієприкметником і дієприслівником (виділені як самостійні частини мови) дозволяє повторити дієслово та прикметник, дієслово та прислівник – 7 клас.
Шляхи засвоєння теоретичних відомостей та розташування матеріалу за класами
Така побудова курсу дозволяє органічно поєднувати вивчення нового з повторенням раніше вивченого, посилити мовну спрямованість курсу, розвантажити програму 8-9 класів, збільшити час вивчення службових частин мови, і навіть уявити вивчений матеріал у системі і виділити резервний годинник.
Принцип розподілу годин обумовлений такими особливостями програми: повторення проходить наприкінці року, на початку року проводяться вступні уроки, а в 5 класі виділяються вступний та основний курси. Виходячи з цього, розподіл годин йде наступним чином:
5 клас.Вступ – 2 год. Вступний курс включає наступні розділи: морфологія та орфографія (20 год.), синтаксис і пунктуація (40 год.). Основний курс містить розділи: фонетика, графіка, орфографія, орфоепія (15 год.), морфеміка, орфографія (38 год.), лексика (18 год.). Далі йде вивчення граматики. Сюди входить розділ «Морфологія» (20 год.), де проходить вивчення іменника. Повторення – 12 год. Розвиток мови – 34 год.
6 клас.Введення - 1 год. У цьому класі йде вивчення великого розділу морфології. На це приділяється 128 годин. З них на вивчення дієслова – 45 год., прикметника – 27 год., числівника – 14 год., прислівника – 22 год., займенника – 20 год. Повторення – 11 год. Розвиток мови – 30 год.
7 клас.Вступ – 1 год. Продовжується вивчення морфології та розглядаються службові частини мови. Розділи: Морфологія – 133 год. З них: Причастя – 38 год. Дієприслівник – 11 год. Прийменник – 11 год. Союз – 11 год. Частинки – 19 год. год.
8 клас.Вступ – 1 год. Вивчається великий розділ «Синтаксис і пунктуація» (66 год.) До нього входять: Введення – 3 год. Словосполучення – 3 год. Пропозиції – 3 год. Головні члени речення –5 год. Пропозиції з однорідними членами – 10 год. Пропозиції з відокремленими членами – 18 год. Пропозиції з вступними словами, словосполученнями, зверненнями – 9 год. Повторення – 18 год промови – 17 год.
9 клас.Введення – 1 год. Продовжується вивчення синтаксису та пунктуації (28 год.) розглядаються наступні теми: Складна пропозиція – 1 год. Складнопідрядні пропозиції – 3 год. – 3 год. Пропозиції з чужою мовою (Способи передачі чужого мовлення) – 4 год. Вивчення теми «Загальні відомості про російську мову» - 3ч. Систематизація та узагальнення вивченого у 5-9 класах – 19 год. Розвиток зв'язного мовлення – 17 год.
Отже, УМК Бабайцева В.В. відповідає оновленим цілям навчання російській (рідній) мові; діяльнісний характер пред'явлення матеріалу відповідає стратегії розвитку шкільного курсу російської (рідної) мови та пріоритетним напрямам у його викладанні.
1. Компетентнісний підхід, спрямований на формування метапредметних та предметних (мовної, лінгвістичної, комунікативної та культурознавчої) компетенцій.
2. Текстоцентричний підхід, орієнтований вивчення всіх мовних явищ з урахуванням тексту.
3. Свідомо-комунікативний підхід, спрямований на вдосконалення мовної діяльності у всіх її видах.
4. Інтегрований підхід до вдосконалення лінгвістичних та комунікативних умінь та навичок при вивченні російської мови в середній (повній) школі.
У межах реалізації практичної частини рекомендується:
1. Актуалізувати спрямованість курсу російської на досягнення метапредметних результатів навчання.
2. Сконцентрувати роботу на предметі формування комунікативних універсальних навчальних дій.
3. Активно використовувати освітні функції російської на формування основ функціональної грамотності.
4. Діяльнісний характер процесу викладання російської (рідної) мови в основній та старшій школі.
5. Синтез мовного та інтелектуального розвитку особистості у процесі вивчення рідної мови.
6. Формування комунікативної компетенції на понятійній основі, що сприяє осмисленню власної мовної практики та інтенсивному розвитку мовних здібностей;
7. Розвиток всіх видів мовленнєвої діяльності у їхній єдності та взаємозв'язку;
збалансований розвиток усного та письмового мовлення;
формування навичок читання як виду мовної діяльності; навичок
інформаційної переробки тексту;
посилення мовної спрямованості у вивченні граматичних тем
курсу та на цій основі - формування навичок нормативного, доцільного та доречного використання мовних засобів у різних умовах спілкування;
формування уявлення про багатофункціональність мовного
явища як граматичного, комунікативного та естетичного феномену; розвиток мовного чуття, здатності оцінювати естетичну цінність мистецького висловлювання;
формування уявлення про рідну мову як форму висловлювання
національної культури народу, національного надбання російського народу.
Методика розвитку критичного мислення школярів засобами УМК Бабайцева В.В. з російської мови
Методичний аспект формування критичного мислення у тому, що це технологія є систему стратегій, що поєднують прийоми навчальної роботи з видам навчальної діяльності.
Організація навчального процесу при використанні цієї технології проходить на основі колективного способу навчання. Учні працюють у динамічних парах та групахна основі інтерактивної взаємодії.
В основі організації уроку лежить дидактичний цикл, що складається з трьох етапів (стадій), що мають свої цілі та завдання, а також набір характерних методів та прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької творчої діяльності (виклик) , а потім на осмислення та узагальнення набутих знань ( рефлексія ).
1 етап – «Виклик» (ліквідація чистого листа).Актуалізація наявних раніше знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети та завдань вивчення майбутнього навчального матеріалу.
Дитина ставить собі питання «Що знаю?» з цієї проблеми.
2 етап – «Осмислення» (реалізація осмислення).Активне отримання інформації, співвідношення нового з відомим, систематизація, відстеження власного розуміння теми уроку.
На цій стадії дитина під керівництвом вчителя та за допомогою своїх товаришів відповість на питання, які сама поставила перед собою на першій стадії (що хочу знати).
етап – «Рефлексія» (роздум).
Підсумовування та систематизація нової інформації, вироблення власного ставлення до матеріалу, що вивчається.
Різноманітність словесних, наочних та практичних методів навчання технології розвитку критичного мислення робить способи навчання абсолютно несхожими на стандартні. Учні отримують можливість самостійно здобувати знання, вчаться слухати одне одного, робити висновки та узагальнення. Вчителю у своїй відводиться роль координатора: він спостерігає, аналізує, вміло коригує, не нав'язуючи своєї думки. Така спільна робота зближує, підвищує рівень самооцінки кожної дитини, забезпечує позитивну динаміку продуктивності розумової діяльності учнів.
Педагоги, які працюють із дітьми у рамках критичного мислення, відзначають такіпереваги даної технології:
робота в парі та в малій групі потроює інтелектуальний потенціал
учасників, що значно розширюється їх словниковий запас;
спільна робота сприяє кращому розумінню складного,
інформаційно – насиченого тексту;
є можливість повторення, засвоєння матеріалу;
посилюється діалог щодо сенсу тексту, виробляється
повага до власних думок та досвіду;
з'являється велика глибина розуміння, виникає нова, ще більше
цікава думка;
загострюється допитливість, спостережливість;
діти стають більш сприйнятливими до досвіду інших дітей: спільна
робота виковує єдність, учні вчаться слухати одне одного, відповідають за спільний спосіб пізнання;
письмова мова розвиває у дітях навички читання та навпаки
Системи дій вчителя та учнів:
Етапи
Дії викладача
Дії учнів
Етап
"Виклик" (актуалізація суб'єктного досвіду)
1. Намалюйте у зошитах пізнавальний об'єкт так, як ви його уявляєте.
1. Кожен у зошит малює пізнавальний об'єкт так, як його собі уявляє.
2. Подивіться свій малюнок і згадайте все, що ви знаєте про пізнавальний об'єкт.
2. Згадують все, що пов'язано з розпізнаваним об'єктом, що розглядається.
3. У зошиті намалюйте таблицю (“маркувальну таблицю”) із трьома однаковими колонками. Малює на дошці таблиці.
3. Малюють маркувальну таблицю
4. У лівій колонці таблиці запишіть усе, що знаєте про пізнавальний об'єкт.
4. Записують у ліву колонку все те, що згадали пізнавальний об'єкт.
5. Обміняйтесь своїми думками у парі.
5. Обмінюються один з одним своїми знаннями.
6. Давайте обговоримо те, що в нас вийшло (що ми знаємо про пізнавальний об'єкт?).
Записує на дошці у лівій колонці таблиці все, що кажуть учні. Перша колонка таблиці маркується словом "Знаю".
6. Кожен по черзі інформує клас про те, що він знає про об'єкт, що розглядається. Ліва колонка таблиці маркується словом "Знаю". Доповнюють записи у лівій колонці таблиці.
Етап
"Осмислення"
1. Пропонує учням класифікувати записані на дошці знання з будь-яких підстав.
1. Пропонують підстави для класифікації отриманих об'єкт відомостей.
2. На дошці оформляється структурно-логічна схема (відповідно до проведеної класифікації).
2. Записують структурно-логічну схему, обговорюючи питання про розподіл за запропонованими підставами, отриманими на попередньому етапі відомостей.
Етап
Читання з позначками
1. Пропонує кожному учневі текст.
1. Отримують роздрук тексту
2. Дає завдання учням: читаємо та робимо у тексті позначки (не більше 10 хвилин).
Позначки: "V" - "знаю";
“-“ – “суперечить моїм початковим уявленням”;
"?" - "хочу знати";
"+" - "це для мене нове".
2. Читають текст і полях роблять запропоновані вчителем позначки.
3. Пропонує учням продовжити роботу з маркувальною таблицею індивідуально. Маркує дві колонки таблиці: “Хочу дізнатися” і “Дізнався нове”.
3. Самостійно у зошитах заповнюють маркувальну таблицю відповідно до зроблених у тексті позначок.
4. Пропонує учням обговорити дані, записані у другій колонці під час самостійної роботи. Заповнює разом із учнями другу колонку таблиці “Дізнався нове”.
4. Беруть участь у обговоренні
5. Пропонує учням обговорити дані, записані ними самостійно до третьої колонки таблиці “Хочу дізнатися”. Заповнює під час обговорення другу колонку таблиці на дошці.
5. Беруть участь у обговоренні.
6. Задає під час обговорення питання учням: “Як ви вважаєте, із яких джерел ми можемо дізнатися?”, “У кого є енциклопедії?” та ін.
6. Відповідають питання вчителя. Пропонують свої варіанти.
7. Дає установку на домашнє завдання: “До наступного уроку необхідно відповісти на запитання щодо нової інформації. Якщо виникнуть труднощі, спробуємо розібратися разом”.
7. Вибирають тему для повідомлення відповідно до питань, що виникли. Записують домашнє завдання.
Етап
"Рефлексія"
Пропонує учням різні способи ініціювання рефлексії учнів.
Проводять рефлексію
Етап
"Домашнє завдання"
Пропонує домашнє завдання:
напишіть казку (есе тощо) (на вибір); складіть структурно-логічну схему з урахуванням нових знань (на вибір учнів).
Вибирають домашнє завдання.
У своїй практичній діяльності я використовую такий елемент як «Кошик».
Прийом "Кошик ідей, понять". Це прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду та знань. Він дозволяє з'ясувати все, що знають або думають учні з теми уроку, що обговорюється. На дошці можна намалювати значок кошика, в якому умовно буде зібрано все те, що всі учні разом знають про тему, що вивчається. Обмін інформацією проводиться за такою процедурою:
1. Задається пряме питання, що відомо учням з тієї чи іншої проблеми.
2. Спочатку кожен учень згадує та записує у зошиті все, що знає з тієї чи іншої проблеми (суворо індивідуальна робота, тривалість 1-2 хвилини).
3. Потім відбувається обмін інформацією у парах чи групах. Учні діляться одне з одним відомим знанням (групова робота). Час на обговорення трохи більше 3 хвилин.
5. Усі відомості коротко у вигляді тез записуються вчителем у “кошику” ідей (без коментарів), навіть якщо вони помилкові. У кошик ідей можна «скидати» факти, думки, імена, проблеми, поняття, що стосуються теми уроку. Далі під час уроку ці розрізнені у свідомості дитини факти чи думки, проблеми чи поняття може бути пов'язані у логічні ланцюга.
Прийом «Вірні, невірні висловлювання» також вважаю дуже вдалим та ефективним
Учні записують у зошит у ліву колонку номера «вірних» висловлювань, а праву – «невірних» висловлювань.
Наприклад, вчитель пропонує питання на тему «Текст»:
1.Текст складається з однієї пропозиції
2. Текст складається з кількох будь-яких речень
3. Текст складається з речень, пов'язаних за змістом
4. Текс обов'язково має заголовок
5. Текс який завжди має заголовок
6. текс – обов'язково завжди має бути великим за обсягом
7. Текст може бути не більшим за обсягом
8. Текс може складатися з кількох частин
9. Текст завжди складається з однієї частини
В вірні відповіді:
3,5,7,8 1,2,4,6,9
Правильні відповіді, вчитель заздалегідь пише на звороті дошки. Використовується прийом самоперевірки та рефлексії. Діти самостійно оцінюють результат своєї роботи.
Впорався повністю
Є помилки
Потрібно повторити пройдений матеріал
На своїх уроках я використовую і прийом "Дерево пророцтв".
Задається пряме питання: « Що треба зробити, щоб не припускатися помилок у правописі приставок на С, З? Як навчитися правильно будувати своє мовлення? Навіщо вивчати орфографію? Що треба зробити, щоб у майбутньому писати без помилок?
Хлопці відповідають усе, що вони думають з цієї проблеми, спираючись і доводячи свою думку вже знання.
Фрагменти уроку «Поняття про тимчасові форми дієслова»
Стадія виклику.
- Як ви вважаєте, що таке час дієслова?
Скільки часових форм у дієслова у російській мові?
Які ви знаєте тимчасові форми дієслова?
Обміркуйте свої припущення та запишіть на листочках. Обговоріть зі своїм сусідом та підготуйте відповідь.
"Дерево пророцтв"
Хлопці не просто висловлюють припущення, а й аргументують їх: "Я так думаю, бо..."
Під час виступу дітей вчитель фіксує на дошці припущення учнів. Усі версії (правильні та неправильні) вчитель записує на дошку, ставлячи при цьому питання: чи всі згодні з цими ідеями? Якщо виникають суперечливі думки, на дошці фіксуються альтернативні думки.
Стадія осмислення.
Прийом "Інсерт"
На столах у кожної дитини аркуші із текстом.
Індивідуальна робота, самостійне читання статті. Вчитель
звертається з проханням по ходу читання статті робити у тексті позначки:
V – цю інформацію знав, знаю, згадав;
Це нова для мене інформація;
Ця інформація мені незрозуміла, у мене виникли запитання.
Тимчасові форми дієслова.
У російській мові існують форми трьох часів: теперішнього часу, минулого і майбутнього часу.
Форми часу дієслова виражають відношення дії моменту промови.
Форма теперішнього часу показує, що дія збігається з моментом промови або здійснюється постійно. Дієслова зараз відповідають на запитання: Що роблю? Що робиш? Що робить? Що робимо? Що робите? Що роблять?
Наприклад: На всіх парах мчить (що робить?) поїзд, колеса крутить (що робить?) паровоз. (Б. Пастернак)
Форми минулого часу показують, що дія передує моменту промови.
Дієслова минулого часу відповідають питанням: Що робив? Що зробив? Що зробила? Що робили? Що вчинили?
Наприклад: Річка (що зробила?) вийшла із берегів. Вона (що зробила?) затопила прибережні луки.
Форма майбутнього часу вказує на те, що дія відбудеться після моменту промови.
Дієслова майбутнього часу відповідають на запитання: Що зробить? Що робитиме? Що зробить? Що робитимуть?
Наприклад: Настануть (що зроблять?) холоду, сиплеться (що зробить?) Листя і льодом покриється (що зробить?) Річка.
А зараз поверніться до своїх припущень і, якщо потрібно, внесіть зміни.
Давайте і з дошки приберемо неправильну інформацію.
Які нові відомості ви собі відзначили?
"Лови помилку"
Прочитайте прислів'я. Знайдіть та виправте помилки.
Слайд
Знайди і виправте помилки.
Боягуз своєї лінощів боїться.
Яйця куницю не вчать
Терпіння та ставок все перетруть.
Знайшла коза на камінь.
Стадія рефлексії.
Складання кластеру.
І зміна дієслова
Час
число
Теперішній час
Минулий час
Майбутній час
Висновок
Отже, технологія критичного мислення вчить:
1. Працювати самостійно.
2. Задавати питання.
3. Вислуховувати чужу думку.
4. Мати свою думку та захищати її.
5. Критично ставиться до думки опонентів.
6. Здійснювати рефлексію своєї діяльності
7. Аналізувати та класифікувати.
Через ТРКМ формуються:
Список використаної літератури
1. Загашев І.О., Заїр-Бек С.І. Критичне мислення: розробка. СПб: Альянс «Дельта», 2003.
2. Загашев І.О., Заїр-Бек С.І., Муштавінська І.В. Вчимо дітей мислити критично. СПб: Альянс «Дельта», 2003.
3. Заїр-Бек С.І. Критичне мислення. 2003 / http://altai.fio.ru/projects/group3/potok67/site/thechnology.htm
4. Заїр-Бек С.І. Розвиток критичного мислення через читання та письмо: стадії та методичні прийоми// Директор школи. 2005. №4. C.66-72.
5. Заїр-Бек С.І., Муштавінська І.В. Розвиток критичного мислення під час уроку. Спосіб. для вчителя. М: Просвітництво, 2004.
Інтернет ресурси
майстер-клас «Розвиток критичного мислення засобами ІКТ»
«Використання технології розвитку критичного мислення на формування мисленнєвої діяльності молодших школярів»
Технологія критичного мислення під час уроків російської та літератури.
Педагогічний проект "Розвиток комунікативної компетентності учнів на другому ступені навчання"
ДОДАТОК
Урок з російської мови на тему "Стилі мовлення"
Цілі уроку:
1. Освітні:
познайомити учнів із поняттям «стилі мови»;
актуалізувати знання учнів про різновиди стилів мовлення на основі виявлення загальних ознак кожного зі стилів.
2. Розвиваючі:
сформувати вміння знаходити характерні для кожного стилю ознаки;
закріпити вміння визначати стиль промови.
3. Виховні:
виховання культури розумової праці з урахуванням таких розумових операцій, як: аналіз, синтез, угруповання, узагальнення.
Обладнання: на дошці схема – «Кластер», мультимедіапроектор, роздатковий матеріал (опорна схема), презентація
План уроку:
Вступне слово вчителя.
Повторення вивченого матеріалу про стиль мови.
Висновки, узагальнення.
Хід уроку
1. Вступне слово вчителя:
Здрастуйте, хлопці! Послухайте вірш про стиль мови і визначте, у чому полягає його основна думка (вчитель читає вірш):
Потрібно ясно розуміти,
Що завдання не просте.
Думка словами висловлювати -
Суть стилістики така.
Дисертація, бесіда,
Мова, стаття чи роман?
Заява на сусіда,
Що влаштував балаган.
У мові у всьому система.
Нема до чого нам гадати,
Щоб не мучила проблема, -
Потрібно стилі мови знати!
Учні: Головна думка вірша у тому, що у нашому повсякденному житті необхідно знати, якого стилю належить який-небудь текст.Учні: Розмовний, науковий, художній, офіційно діловий, публіцистичний.
Вчитель: Спираючись на відомий вам матеріал про стиль мови, визначте, до якого стилю мови відноситься текст вірша, спроектованого на екран. Під час виконання цього завдання використовуйте опорну схему (у кожного учня на столі лежить опорна схема):
Сфера застосування стилю.
Ціль вживання стилю.
Лексичні особливості стилю.
Характерні риси стилю.
3. Частковий стилістичний аналіз текстів різних стилів.
На дошці з'являється зображення вірша № 1 «Давай попліткуємо»:
Побалакати з тобою мрію.
Дивний нині вечір!
Ні, не хворий, просто нудьга!
Якщо хочеш, то нудьга!
Мені мовчати – ох, це мука!
Плетень вистачить до ранку!
Якщо з другом захочу,
То йому, без зволікання,
По мобілі зателефоную:
«Ну, привіт!.. Я тут сумую.
Приходь на чайок!
Учні (читають вірш і відповідають питання вчителя): Це текст розмовного стилю!
Вчитель: Вірно. Як ви визначили, що це текст саме розмовного стилю? За якими ознаками?
Учні: Розмовний стиль використовується у повсякденному житті: люди діляться з оточуючими своїми думками та почуттями, обмінюються інформацією з побутових питань. Наприклад, це може бути телефонний дзвінок, дружня розмова, листи. У невимушеній обстановці ми використовуємо розмовну та просторову лексику (чайок, побалакати, мобіла). Для цього стилю характерні емоційність, образність («Сплетен вистачить до ранку!» – це гіпербола).
Вчитель: Ви правильно охарактеризували розмовний стиль мовлення. Варто зазначити, що у розмовному стилі мови ми можемо використовувати лексику різних стилів: художнього («Дивний нині вечірок!» та слово «хандра»).
Після того, як стиль визначено, заповнимо порожній квадрат схеми, яка намальована на дошці. Розмовна мова представлена розмовним стилем. Отже, решта стилів ставитимуться до літературної промови.
Отже, увага на дошку!
Прочитайте вірш № 2, що є колажем. Аналогічне завдання – визначити стиль та назвати його характерні особливості, сферу вживання:
"Я до вас пишу, чого ж більше" (Пушкін)
«Адже я - автор» (Блок)!
«Ти знаєш, я томлюся в неволі» (Ахматова)
"Твій світ - навіки моя обитель" (Брюсов)
"Журба по батьківщині! Давно…» (Цвєтаєва)
«Хто без туги слухав із нас» (Тютчев)?!
«На серці роздуми лягло» (А.К.Толстой)
«Панахідний справляючи танець» (Єсенін).
"Але той, про кого я співаю в тиші" (Некрасов)
«Мовчання надій та мовчання відчаю» (Маяковський) –
"Ти означав все в моїй долі" (Пастернак)
«До побачення, друже мій, до побачення» (Єсенін)
Учні: Це текст художнього стилю, яким користуються письменники і поети під час написання своїх творів задля досягнення певної мети - на читача. У кожного письменника свій індивідуальний стиль, який включає розмовну, високу лексику («томлюся», «боле», «обитель», «уважав»), нейтральні слова. Головною особливістю цього стилю є широке вживання тропів та фігур. Наприклад, вірш «На серце роздуми лягло» – це уособлення, а рядок «Твій світ – навіки моя обитель» – це розгорнута метафора. Цьому стилю властива також емоційність.
Вчитель: Хлопці, ви правильно відзначили, що багатостильність – характерна риса художнього стилю. Від інших стилів мови він відрізняється єдністю комунікативної та естетичної функцій.
Звернемося до вірша № 3. Спробуйте визначити, про який стиль мови йдеться у наведеному тексті:
Стиль логічний, об'єктивний,
У ньому – пряме значення слів.
Застосовувати нам ефективно
У описі явища.
Образності у стилі немає,
Стежки – не в участі.
У центрі не один предмет,
А загальне поняття.
Можемо ми завжди дізнатися
Стиль сухий, трохи нудний.
"Термін!" - Варто лише сказати, -
Перед нами стиль.
Учні: Науковий! Логічність, об'єктивність, використання слів у прямому значенні, відсутність образності (тропів та фігур), неемоційність тексту – це характерні риси наукового стилю. Для опису загального поняття чи явища застосовуються терміни.
Вчитель: Хлопці, у сфері використовується цей стиль?
Учні: У підручниках, словниках, наукових працях та доповідях.
Вчитель: Окрім термінологічної лексики, науковий стиль обслуговують професіоналізм.
Які слова в тексті №5 є професіоналізмом?
Бактерії – відносно легко влаштовані мікроскопічні одноклітинні організми.
Залежно від форми клітини бактерії розрізняють кулясті коки, паличкоподібні бацили, вигнуті у вигляді коми вібріони, спіралеподібні спірили. Дуже часто бактерії утворюють скупчення у вигляді довгих вигнутих ланцюжків, груп та плівок. Деякі бактерії мають один або кілька джгутиків. Серед бактерій є рухливі та нерухомі форми. Рухливі пересуваються рахунок хвилеподібних скорочень чи з допомогою джгутиків.
Більшість бактерій безбарвна. Тільки деякі пофарбовані в пурпурний або зелений колір.
Професіоналізмами в цьому є такі слова, як бактерії, коки, бацили, вібріони, спірили, джгутик.
Вчитель: Ви правильно визначили у тексті професійні слова.
Діти, звернемося до газетної статті (текст № 6). Подумайте, яке завдання ставить автор статті?
Панове судді, панове присяжні засідателі!
Ви маєте вимовити вирок.
У справі, що винесли на суд вашого хто? - Обивачі!,
Назвавши підсудного категорично «злодій!»
Проте! Підсудний, припустимо, що винен
І заслуговує (припустимо ми) покарання.
Проте! Визнаємо, що якось вже слабенький
Набір доказів і показання свідків!
Нам завдання судової влади дуже зрозуміле:
Справедливий суд заради блага людей!
Той, хто переступив через закон, відповідає сповна!
Хай буде покараний лиходій!
Проте! Перед нами інший підсудний,
Перед нами людина, яка має претензію
Особою, нездатною на крадіжку, потім на втечу.
Напружена увага до судового слідства,
Допитливий погляд, розум, совість, вміння
Допоможуть гідно поставитися до цього лиха,
Оцінити справедливо це непорозуміння!
Вчитель: Ви правильно помітили, що метою публіцистичного стилю є вплив читача.
Які стильові риси ви можете проілюструвати на прикладі цієї статті?
Учні: Логічність, образність, емоційність, оцінність, призовність.
Вчитель: Так, хлопці, цей стиль також використовується в офіційній обстановці, на мітингах та на зборах. Для публіцистичного стилю характерна політична лексика.
Тексти якого стилю використовуються для створення документів у діловому спілкуванні?
Учні: Для ділового спілкування використається офіційно-діловий стиль мовлення.
Хлопці перед вами текст № 7:
Документ набуває чинності.
У порядку оформлений кредит.
Банк надає гарантію.
Вирок не підлягає оскарженню.
Вчитель: Текст є переліком стійких, стандартизованих мовних зворотів, які вживаються в таких сферах, як: законодавча («Документ набуває чинності»), діловодства («Банк гарантію надає»), адміністративно-правова («Вирок оскарженню не підлягає») ).
Діти, назвіть основні риси офіційно-ділового стилю.
Учні: Короткість, точність, шаблонність, монотонність та сухість викладу.
4. Висновки, узагальнення.
Вчитель: Молодці, хлопці! Отже, кластер "Стилі промови" заповнений!
Я думаю, що кожен із вас тепер чітко розуміє, наскільки важливо знати стилі мови, вміти визначати їх за характерними ознаками.
Протягом усього уроку ви говорили про стиль мовлення, враховуючи два блоки ознак, які лежать в основі характеристики функціональних стилів: позамовні ознаки (екстралінгвістичні) та мовні ознаки.
Намагайтеся назвати, які з розглянутих ознак можна віднести до позамовних.
Учні: Завдання мови, обстановка, адресат.
Вчитель: Напевно, ви згадали, що вказані вами позамовні ознаки становлять поняття «мовленнєва ситуація». Її можна зобразити схематично:
А які ознаки, на вашу думку, складають перелік власне мовних прикмет? Учні Лексика, синтаксис, морфологія.
Вчитель: Молодці, хлопці. На уроці ми повторили вивчений раніше матеріал про стиль мови і навчилися визначати характерні ознаки стилів на основі текстів. Отримані знання ви можете застосовувати у різних сферах життєдіяльності, використовуючи набуті на уроці вміння та навички.
Грамотне поєднання теоретичного матеріалу та практичних вправ. Відмінний підручник з розвитку мови. Недоліків не бачу, хоч працюю з УМК Бабайцевої для 5-9 класів протягом 17 років.
Дякуємо авторам за ефективну лінію підручників. Я незмінно використовую УМК В.В. Бабайцева, починаючи з 2000 року. І всі вчителі нашої школи перейшли на ці підручники, оскільки вони допомагають учням опанувати російську мову на високому рівні.
Ізмайлова Г.І., заступник директора, вчитель російської мови та літератури, МОУ "Бессонівська ЗОШ" Білгородського району
У підручниках автора Бабайцева В.В. подобається органічне поєднання традицій та новаторства, багатий та різноманітний дидактичний матеріал, діяльнісний підхід. Чудові вправи щодо розвитку промови. Те, що зараз потрібне! Чесно кажучи, не знаю, що можна ще додати або змінити – настільки багато продумано та передбачено.
Вважаю за краще працювати з підручниками видавництва "Дрофа" та "Вентана-Граф" та з інших предметів, дякую!
Білозерова О.О., вчитель російської мови, літератури, ОПК, МКОУ "Кременська СШ", Волгоградська область
За підручниками з російської мови Бабайцевою працюю з 1996 року. Подобається високий рівень подачі матеріалу, турбота про вчителя та учня (є методичні розробки та навчальні зошити). Колектив одним із перших розробив електронні програми. Так тримати!
Підручник мобільний, добре оновлюється, є електронна версія, але до неї треба звикнути.
Мені добре допомагають ваші вебінари. Дуже подобається бачити та чути авторів, вчителів, розробників. Дякуємо всім величезне!
Савельєва В.П., вчитель російської мови, МБОУ "Іланська ЗОШ №1", Красноярський край
Є можливість у будь-якому класі звернутися до підручника-довідника! Дуже зручно під час підготовки до ЄДІ, ОДЕ. Прекрасний підручник для розвитку мови. Вивчення матеріалу з розділів мовознавства не роздроблене. Міняти УМК у жодному разі не хотілося б. Говорять про єдиний підручник – то нехай це буде УМК В.В.Бабайцевої!
Побажання: збільшити кількість практичних завдань для відпрацювання орфограм та пунктограм. Обновити матеріал окремих вправ, наблизивши до сучасності.
Халяпіна Лариса Миколаївна, вчитель російської мови та літератури, МБОУ "Гімназія №9"
УМК під редакцією В. В. Бабайцева виховує у тих, хто навчається любов до рідної мови, поглиблює їх знання, формуючи їх лінгвістичне мислення.
Вважаю, що цей підручник – добрий та надійний помічник для підготовки до здачі ГІА (ОДЕ).
До навчально-методичного комплексу з російської мови для 5-9 класів входять: підручник В.В. Бабайцевої та Л.Д. Чеснокова «Російська мова. Теорія. 5-9 класи», підручники «Російська мова. Практика» для 5, 6, 7, 8 та 9 класів (складені колективом авторів) та «Російська мова. Розвиток мови» (написані Є.І. Нікітіною) окремо для кожного класу.
У підручнику «Російська мова. Теорія» викладаються відомості про мову, призначені для вивчення у 5-9 класах. Протягом п'яти років навчання книга залишається у користуванні учня. Основний принцип, що визначає зміст книги, – системний виклад теорії. Цей тип підручника виконує як навчальну, і довідкову функцію. Він використовується не тільки при вивченні нового матеріалу, але і при повторенні, підготовці до залікових робіт, іспитів і т.д. Такий тип сприяє формуванню в учнів пізнавальної самостійності, умінь працювати з навчальною літературою, користуватися різними видами читання.
Підручники «Українська мова. Практика» забезпечують засвоєння учнями знань про мову, способів оперування ними, формування та вдосконалення умінь правильно та доцільно користуватися ресурсами рідної мови в усній та письмовій формах. Важливе значення, поряд з вправами, що передбачають репродуктивну діяльність, надається завданням, що викликають активізацію пізнавальної діяльності учнів, що розвивають мислення, що формує інтерес до вивчення рідної мови та вдосконалення мови.
Третій компонент навчального комплексу – «Російська мова» пропонує систему роботи з розвитку зв'язного мовлення: завдання та вправи спираються на мовні поняття та правила мовної поведінки, що сприяє усвідомленому вдосконаленню усного та писемного мовлення учнів, підвищенню культури мовного спілкування. Усі компоненти навчального комплексу тісно пов'язані між собою (є єдиний підручник у трьох частинах) й у сукупності сприяють вирішенню завдань навчання російської у школі. Навчальний комплекс переробляється за новими освітніми стандартами.
Трохимчук Т.С., вчитель, МБОУ ЗОШ №20 х. Сальський Кагальник, Ростовська область
Тексти підручників В. В. Бабайцева дозволяють розвивати мовну особистість. У цих підручниках наведено велику кількість малюнків, за ними ми з учнями робимо повідомлення, таким чином удосконалюємо мову. Щодо завдань до текстів, то слід зазначити: вони мають творчий характер, це важливо, це подобається учням
УМК Навчальний комплекс «Українська мова. Теорія», «Російська мова. Практика», «Російська мова. Російська мова» (В.В. Бабайцева, Л.Д. Чеснокова, А.Ю. Купалова, Е.І. Нікітіна та ін) являє собою єдиний підручник у 3 частинах і в сукупності служить вирішенню основних завдань навчання російській мові в школі - формування мовознавчої, мовної, комунікативної, культурознавчої компетенції учнів.
Підручник «Українська мова. Теорія» Викладаються відомості про мову, призначені для вивчення у 5-9 класах. Реалізується лінійний принцип подачі матеріалу. Для забезпечення усвідомленого сприйняття устрою мовної системи та формування практичних умінь та навичок він є більш міцною базою, ніж роздроблені відомості з різних розділів науки про мову.
Підручник «Українська мова. Теорія» Цей тип підручника виконує як навчальну, і довідкову функцію. Він сприяє формуванню пізнавальної самостійності учнів, умінь працювати з навчальною літературою, користуватися різними видами читання. До цього підручника можна звертатися протягом усіх років навчання не тільки при розгляді нового матеріалу, але і при повторенні, підготовці до залікових робіт, до іспитів.
Методичним апаратом підручника «Російська мова. Теорія» передбачена диференціація матеріалу: різними графічними засобами виділено визначення понять, що підлягають як осмисленню, а й запам'ятовування; формулювання правил, які учні повинні знати; терміни та ключові для даної теми слова, словосполучення, обороти; правила, які слід запам'ятати.
Робота з підручником «Українська мова. Теорія» на уроці повідомлення вчителя за матеріалами, викладеними у підручнику; самостійне читання учнями статті підручника; знайомство зі змістом статті перед початком практичної роботи, або під час виконання завдань та вправ, або на закінчення практичних занять; повне ознайомлення із статтею підручника, часткове або вибіркове; складання плану статті, знаходження її частин відповідно до пунктів плану, переказ за планом або окремими його пунктами; робота над побудовою визначень та правил, тренування у їх осмисленому відтворенні; аналіз прикладів, даних у підручнику, та підбір власних прикладів до того чи іншого стану статті; зіставлення (з заздалегідь підготовлених питань) змісту двох чи кількох параграфів, чи визначень, чи правил тощо. Важливо, щоб у своїй не губилися з уваги практичні мети вивчення предмета, зокрема і теоретичних відомостей про мову.
"Російська мова. Практика» «Російська мова. Практика» (для кожного класу) реалізує діяльнісний підхід до навчання, забезпечуючи мотивацію навчальної діяльності школярів, засвоєння ними знань про мову, способів оперування ними, формування та вдосконалення умінь правильно та доцільно користуватися ресурсами рідної мови в усній та письмовій формах.
"Російська мова. Практика» Характер навчальної діяльності учнів визначається насамперед завданнями, які передбачають роботу над поняттями та правилами, над способами оперування ними, над вміннями впізнавати, аналізувати, характеризувати певні явища мови, бачити особливості їх вживання у мові, самостійно відбирати, конструювати мовний матеріал відповідно з досліджуваної темою, правильно - дотримуючись норм літературної мови - і доцільно, доречно - враховуючи обставини мови - використовувати різні мовні засоби у власній мовній практиці.
"Російська мова. Практика» Практична робота над вміннями та навичками правопису будується з опорою на такі узагальнюючі поняття, як орфограма та пунктограма, їх розпізнавальні ознаки, умови появи орфограми у слові та пунктограми у реченні; типи орфограм, основний принцип російської орфографії; функції розділових знаків, синтаксична основа правил пунктуації.
"Російська мова. Практика» У «Практиці» використовуються різні графічні засоби навчання (умовні малі, надрядкові та підрядкові знаки для позначення орфограми, її розпізнавальної ознаки та умов вибору написання, норм вимови та написання слів, морфемного членування слова, інтонації речення, зв'язку слів у словосполученні та реченні та ін; умовно-графічне відображення орієнтовної основи правил;
«Російська мова» 3 компоненти УМК забезпечує формування комунікативної компетенції учнів. Завдання та вправи спираються на мовні поняття та правила мовної поведінки, що сприяє усвідомленому вдосконаленню усного та писемного мовлення учнів, підвищенню культури мовного спілкування.
«Русская речь» Теоретичну основу складає система мовних понять. Завдання та вправи охоплюють всі види мовної діяльності: сприйняття мови (слухняність та читання), відтворення мови (усний переказ та письмовий виклад), породження мови (говоріння та створення текстів у письмовій формі).
«Русская речь» Учні отримують теоретичні відомості, основі яких можна будувати осмислену роботу над вміннями спілкування у різних мовних ситуаціях. Мова – діяльність людини, що використовує мову з метою спілкування, вираження емоцій, оформлення думок, пізнання навколишнього світу, для планування своїх дій та ін. Мова є реалізація мови, яка виявляє себе тільки у мові. (М. Р. Львів. Словник-довідник з викладання методики російської мови)
Всі компоненти навчального комплексу тісно пов'язані між собою і в сукупності служать вирішенню завдань навчання російській мові в школі. Навчальний комплекс оснащений «Методичними рекомендаціями до навчального комплексу з російської мови», «Пурочним плануванням», посібниками «Уроки розвитку мовлення», «Дидактичними матеріалами з російської мови» для кожного класу, «Зошитом для самостійної роботи учнів з російської мови» (ви розпочато у 2004 році).
Інформаційні джерела Програма з російської мови до навчального комплексу для 5-9 класів / Автори програми В.В. Бабайцева, А.П. Єремєєва та ін. // Програмно-методичні матеріали. Російська мова. 5-9 класи. / Упоряд.Л.М. Рибченкова. - М.: Дрофа, 2010.
Cлайд 1
Робота з УМК В.В.Бабайцева Російська мова Матеріали підготувала вчитель російської мови та літератури МБОУ «Первомайська сош» р.п.Первомайський Тамбовської області Халяпіна Л.М.Cлайд 2
УМК Навчальний комплекс «Українська мова. Теорія», «Російська мова. Практика», «Російська мова. Російська мова» (В.В. Бабайцева, Л.Д. Чеснокова, А.Ю. Купалова, Е.І. Нікітіна та ін) являє собою єдиний підручник у 3 частинах і в сукупності служить вирішенню основних завдань навчання російській мові в школі - формування мовознавчої, мовної, комунікативної, культурознавчої компетенції учнів.Cлайд 3
Підручник «Українська мова. Теорія» Викладаються відомості про мову, призначені для вивчення у 5-9 класах. Реалізується лінійний принцип подачі матеріалу. Для забезпечення усвідомленого сприйняття устрою мовної системи та формування практичних умінь та навичок він є більш міцною базою, ніж роздроблені відомості з різних розділів науки про мову.Cлайд 4
Підручник «Українська мова. Теорія» Цей тип підручника виконує як навчальну, і довідкову функцію. Він сприяє формуванню пізнавальної самостійності учнів, умінь працювати з навчальною літературою, користуватися різними видами читання. До цього підручника можна звертатися протягом усіх років навчання не тільки при розгляді нового матеріалу, але і при повторенні, підготовці до залікових робіт, до іспитів.Cлайд 5
Методичним апаратом підручника «Російська мова. Теорія» передбачена диференціація матеріалу: різними графічними засобами виділено визначення понять, що підлягають як осмисленню, а й запам'ятовування; формулювання правил, які учні повинні знати; терміни та ключові для даної теми слова, словосполучення, обороти; правила, які слід запам'ятати.Cлайд 6
Cлайд 7
Робота з підручником «Українська мова. Теорія» на уроці повідомлення вчителя за матеріалами, викладеними у підручнику; самостійне читання учнями статті підручника; знайомство зі змістом статті перед початком практичної роботи, або під час виконання завдань та вправ, або на закінчення практичних занять; повне ознайомлення із статтею підручника, часткове або вибіркове; складання плану статті, знаходження її частин відповідно до пунктів плану, переказ за планом або окремими його пунктами; робота над побудовою визначень та правил, тренування у їх осмисленому відтворенні; аналіз прикладів, даних у підручнику, та підбір власних прикладів до того чи іншого стану статті; зіставлення (з заздалегідь підготовлених питань) змісту двох чи кількох параграфів, чи визначень, чи правил тощо. Важливо, щоб у своїй не губилися з уваги практичні мети вивчення предмета, зокрема і теоретичних відомостей про мову.Cлайд 8
Відомості про вчених-лінгвістів Увага до відомих вітчизняних вчених, працею та талантом яких створено науку про національне надбання народу - російську мову (у підручнику наведено короткі відомості про вчених-лінгвістів, дано їх портрети).Cлайд 9
"Російська мова. Практика» «Російська мова. Практика» (для кожного класу) реалізує діяльнісний підхід до навчання, забезпечуючи мотивацію навчальної діяльності школярів, засвоєння ними знань про мову, способів оперування ними, формування та вдосконалення умінь правильно та доцільно користуватися ресурсами рідної мови в усній та письмовій формах.Cлайд 10
"Російська мова. Практика» Характер навчальної діяльності учнів визначається насамперед завданнями, які передбачають роботу над поняттями та правилами, над способами оперування ними, над вміннями впізнавати, аналізувати, характеризувати певні явища мови, бачити особливості їх вживання у мові, самостійно відбирати, конструювати мовний матеріал відповідно з досліджуваної темою, правильно - дотримуючись норм літературної мови - і доцільно, доречно - враховуючи обставини мови - використовувати різні мовні засоби у власній мовній практиці.Cлайд 11
"Російська мова. Практика» Практична робота над вміннями та навичками правопису будується з опорою на такі узагальнюючі поняття, як орфограма та пунктограма, їх розпізнавальні ознаки, умови появи орфограми у слові та пунктограми у реченні; типи орфограм, основний принцип російської орфографії; функції розділових знаків, синтаксична основа правил пунктуації.Cлайд 12
"Російська мова. Практика» У «Практиці» використовуються різні графічні засоби навчання (умовні малі, надрядкові та підрядкові знаки для позначення орфограми, її розпізнавальної ознаки та умов вибору написання, норм вимови та написання слів, морфемного членування слова, інтонації речення, зв'язку слів у словосполученні та реченні та ін; умовно-графічне відображення орієнтовної основи правил;Cлайд 13
Cлайд 14
«Російська мова» 3 компоненти УМК забезпечує формування комунікативної компетенції учнів. Завдання та вправи спираються на мовні поняття та правила мовної поведінки, що сприяє усвідомленому вдосконаленню усного та писемного мовлення учнів, підвищенню культури мовного спілкування.«Русская речь» Учні отримують теоретичні відомості, основі яких можна будувати осмислену роботу над вміннями спілкування у різних мовних ситуаціях. Мова – діяльність людини, що використовує мову з метою спілкування, вираження емоцій, оформлення думок, пізнання навколишнього світу, для планування своїх дій та ін. Мова є реалізація мови, яка виявляє себе тільки у мові. (М. Р. Львів. Словник-довідник з викладання методики російської мови)Cлайд 17
Всі компоненти навчального комплексу тісно пов'язані між собою і в сукупності служать вирішенню завдань навчання російській мові в школі. Навчальний комплекс оснащений «Методичними рекомендаціями до навчального комплексу з російської мови», «Пурочним плануванням», посібниками «Уроки розвитку мовлення», «Дидактичними матеріалами з російської мови» для кожного класу, «Зошитом для самостійної роботи учнів з російської мови» (ви розпочато у 2004 році).Cлайд 18
Інформаційні джерела http://www.gramma.ru/EXM/?id=4.30. Програма з російської мови до навчального комплексу для 5-9 класів / Автори програми В.В. Бабайцева, А.П. Єремєєва та ін. // Програмно-методичні матеріали. Російська мова. 5-9 класи. / Упоряд.Л.М. Рибченкова. - М.: Дрофа, 2010.