Метод директ-костингу як управлінська система підприємства. Бухоблік інфо Де в 1с директ костинг
Як враховувати інструмент виробництва продукції?
В обліковій політиці закріплено метод директ-костингу. Як враховувати інструмент виробництва продукції? Чи можна його врахувати на 26 рахунку, а потім списати на 90 рах.
Запитання.Компанія займається виробництвом ДП. В обліковій політиці закріплено метод директ-костингу. Чи можна обійтися без 25-го рахунку? Усі прямі витрати враховувати на 20, а непрямі на 26? Як враховувати інструмент виробництва продукції? Інструмент не відноситься до прямих витрат, чи можна його врахувати на 26 рахунку, а потім списати на 90рах?
Відповідь.У бухобліку витрати поділяють на прямі непрямі. У свою чергу непрямі витрати поділяють на загальновиробничі та загальногосподарські.
Прямі виробничі витрати враховуються з рахунку 20.
Непрямі загальновиробничі витрати враховують на рахунку 25, а непрямі загальногосподарські витрати враховують на рахунку 26.
Можливо всі непрямі витрати враховувати на рахунку 26 (без використання рахунку 25 для загальновиробничих витрат), але якщо використовується такий метод списання загальногосподарських витрат, як повне включення витрат у собівартість, а чи не директ-костинг.
Це наступним. При способі списання загальногосподарських витрат «повне включення витрат у собівартість» всі витрати, накопичені на рахунку 26, за підсумком місяця переносяться на рахунок 20 і формують собівартість готової продукції. Тобто, у такому разі собівартість готової продукції буде розрахована найточніше.
При методі ж «директ-костинг» загальногосподарські витрати на собівартість готової продукції (з цього приводу 20) не включаються, а одночасно списуються з цього приводу 90-2.
Так от, якщо Ви всі опосередковані витрати (і загальногосподарські, і загальновиробничі) будете враховувати на рахунку 26 і при цьому застосовувати метод їх списання «директ-костинг», то у Вас опосередковані витрати (не тільки загальногосподарські, а й загальновиробничі) не будуть враховані у собівартості готової продукції. Це спричинить і спотворення даних за собівартістю готової продукції, і спотворення даних бухобліку за фінансовим результатом. А грубе порушення правил бухобліку (спотворення його даних) вже загрожує під час перевірки штрафними санкціями.
Прямі та непрямі витрати.
Як витрати на виробництво поділити на прямі та непрямі
Детальний перелік прямих і непрямих витрат за статтями витрат, а також порядок їх віднесення на собівартість потрібно визначити самостійно, виходячи з особливостей вашого виробництва. Проте є загальні принципи, яких слід дотримуватись.
Так, до прямих витрат, безпосередньо пов'язаних із виробництвом певного виду продукції, робіт чи послуг, відносите:
зарплату робітників, які безпосередньо зайняті у виробничому процесі;
внески на обов'язкове пенсійне, соціальне чи медичне страхування, у тому числі і на страхування від нещасних випадків та профзахворювань робітників.
Крім того, на прямі витрати можна віднести і вартість послуг допоміжних виробництв та обслуговуючих господарств. Головне, щоб вони були пов'язані безпосередньо із виробництвом.
Непрямими витратами визнайте загальновиробничі та загальногосподарські витрати. Наприклад:
амортизацію;
зарплату управлінського персоналу;
вартість комунальних послуг;
витрати на оренду приміщення та обладнання.
Такий порядок випливає з Інструкції до плану рахунків (рахунки , та ).
Як списати загальногосподарські витрати
До непрямих витрат в 1С 8.3 відносяться ті витрати, які неможливо віднести до конкретного виробу, що випускається. До них можна віднести оплату за воду, електрику, заробітну плату бухгалтера тощо.
Організація виробляє товари, витрачаючи з їхньої виготовлення матеріали. Але ми можемо точно дізнатися, скільки пішло непрямих витрат за певну одиницю вироблену продукцію. У цій інструкції буде покроково розглянуто, як же їх налаштувати і розподілити в програмі 1С: Бухгалтерія для початківців.
Розподіл непрямих витрат, як і більшість функціонала програми 1С 8.3 нічого очікувати коректно працювати без виконання правильної початкової настройки.
У самому низу вікна, натисніть на гіперпосилання « ».
Методи розподілу прямих витрат
Після цього з'явиться вікно з кількома розділами налаштувань. Виберіть «Податок на прибуток» і у розділі відкрийте посилання «Перелік прямих витрат». Дана настройка необхідна тому, що всі витрати крім тих, які перераховані як прямі, надалі будуть враховуватися як непрямі.
У нашому випадку список прямих витрат виявився порожнім та програма запропонувала заповнити його автоматично.
Методи розподілу непрямих витрат
Тепер поверніться у вікно облікової політики 1С 8.3 і відкрийте посилання «Методи розподілу непрямих витрат».
Перед вами відкриється список правил рознесення загальногосподарських і загальновиробничих витрат. Створіть новий запис та заповніть його.
Тепер перейдіть до меню «Виробництво» та виберіть однойменний пункт.
У вікні встановіть прапорець «Виробництво».
Облік непрямих витрат
У програмі 1С: Бухгалтерія існує багато документів для відображення непрямих витрат. До них можна віднести надходження товарів та послуг, ТН, списання, деякі регламентні операції тощо.
У нашому прикладі у документі надходження послуги з оренди складу можна детально.
Тут можна вказати не лише сам рахунок обліку. Якщо з будь-яких причин у вас немає цього функціонала, перевірте правильність описаної вище настройки.
Після проведення документ сформував такі рухи.
Розподіл непрямих витрат у звітності
Детально подивитися, як розподілилися непрямі витрати, ви можете у відповідній довідці-розрахунку. Подібні дані можна отримати при формуванні оборотно-сальдової відомості по-потрібному рахунку. Там також відображатиметься закриття непрямих витрат.
Рахунки за непрямими витратами закриваються під час виконання регламентних операцій закриття місяця.
Собівартість продукції, робіт, послуг – одне із найважливіших показників, необхідні управління бізнесом. Однак багатьох хвилює питання: чи може собівартість бути справді «правдивою»? Так, якщо для калькулювання та формування фінансового результату використовується система директ-костингу.
Сутність директ-костінгу
Найменування «директ-костинг», або «директ-кост», запроваджене 1936 р. американцем Д. Харрісом у його роботі, означає «облік прямих витрат». Воно не відображає повною мірою сутності системи, адже головне в ній – організація роздільного обліку змінних та постійних витрат та використання його переваги для підвищення ефективності управління. Тому часто систему обліку змінних витрат називають Variable Costing - "облік змінних витрат".
Основною характеристикою директ-костингу є підрозділ витрат на постійні та змінні залежно від зміни обсягу виробництва. При цьому в собівартість продуктів включаються лише змінні витрати, а витрати постійні одразу відносяться на фінансовий результат.
Головною особливістю директ-костингу і те, що собівартість промислової продукції враховується і планується лише у частині змінних витрат. Постійні витрати збирають на окремому рахунку та із заданою періодичністю списують безпосередньо на дебет рахунки фінансових результатів, наприклад «Прибутки та збитки».
Постійні витрати не включають до розрахунку собівартості виробів, а як витрати даного періоду списують з отриманого прибутку протягом того періоду, в якому вони були зроблені. За змінними витратами оцінюються також залишки готової продукції на складах початку і поклала край року і незавершене виробництво.
При системі директ-костингу схема побудови звітів про доходи є багатоступеневою. Вони містяться принаймні два фінансові показники: маржинальний прибуток і прибуток (див. табл.).
Важливою особливістю директ-костингу є те, що завдяки йому можна вивчати взаємозв'язки та взаємозалежність між обсягом виробництва, витратами та прибутком (див. графік).
Система управлінського обліку
У вітчизняних фахівців є два погляди на предмет директ-костингу. З погляду одних це метод обліку витрат. Інші схильні вважати його методом калькулювання. Звісно ж, що обидві точки зору дещо «збіднюють» його зміст.
На нашу думку, директ-костинг є системою управлінського обліку. А тому крім власне обліку та калькулювання, тобто процедур отримання даних про витрати, ця система включає ще й використання цих даних для прийняття рішень, планування та контролю.
Цілі та завдання виробничої бухгалтерії відмінні від цілей та завдань фінансової бухгалтерії. Проте взаємодія між ними можлива. У сьогоднішній практиці існує кілька варіантів організації управлінської (виробничої) бухгалтерії за системою директ-костингу.
Перший варіант - організація роздільного обліку на рахунках фінансової та управлінської (виробничої) бухгалтерії (варіант автономії).
Другий варіант організації обліку можна вважати традиційним, оскільки він передбачає звичну інтеграцію фінансової та виробничої бухгалтерії та використання звичних для обліку витрат рахунків 20–29.
Втім, автономність обліку при першому варіанті має дещо умовний характер, оскільки зв'язок між управлінським та фінансовим обліком все одно існує і забезпечується шляхом використання відображених рахунків (рахунків-екранів).
Повною мірою автономним вважатимуться альтернативний третій варіант, у якому система управлінського обліку «абсолютно паралельна» системі фінансового обліку. І тут кожна із систем самодостатня, жодного інформаційного обміну з-поміж них немає. Отже, системи не доповнюють одна одну, а, по суті, дублюють. За всієї зовнішньої абсурдності такого варіанта практично дуже часто саме його використання виявляється найзручнішим.
Компанія може вибрати той варіант, який більшою мірою відповідає її потребам. У будь-якому разі на основі аналізу взаємозв'язку обсягу виробництва, собівартості, прибутку та маржинального доходу можна отримати необхідну керівникам компанії управлінську інформацію.
Наприклад, розрахувати мінімальну ціну реалізації, яка за існуючого рівня організації бізнесу та обсягу діяльності забезпечить беззбитковість роботи. Або розрахувати величину постійних витрат, яку за наявного рівня рентабельності та обсягу діяльності компанія може собі «дозволити».
Ще одна важлива сфера застосування результатів такого аналізу – планування та контроль результатів діяльності в умовах сезонних коливань.
Про плюси та мінуси
Велике значення має встановлення зв'язків та пропорцій між витратами та обсягами виробництва. Використовуючи методи кореляційного та регресійного аналізу, математичної статистики, графічні методи можна вирішувати стратегічні завдання управління підприємством. Наприклад, визначати форми залежності витрат від обсягу виробництва або завантаження виробничих потужностей, будувати кошторисні рівняння, отримувати інформацію про прибутковість або збитковість виробництва залежно від його обсягу, розраховувати критичну точку обсягу виробництва.
Директ-костинг дозволяє керівництву загострити увагу зміні маржинального доходу як у підприємству загалом, і з різних виробам. Наприклад, можна виявити вироби з більшою рентабельністю, щоб перейти в основному на їх випуск, оскільки різниця між продажною ціною та сумою змінних витрат не затушовується внаслідок списання постійних витрат на собівартість конкретних виробів.
Система забезпечує можливість швидко переорієнтувати виробництво у відповідь мінливі умови ринку.
У звіті про фінансові результати, що складається при системі директ-костингу, видно зміну прибутку внаслідок зміни змінних витрат, цін реалізації та структури продукції, що випускається.
Однак організація управлінського, виробничого обліку за системою директ-костингу пов'язана і з низкою проблем, що випливають із його особливостей.
Насамперед виникають труднощі при поділі витрат на постійні та змінні, оскільки суто постійних чи суто змінних витрат не так вже й багато. Здебільшого витрати напівзмінні, а різних умовах одні й самі витрати можуть поводитися по-різному.
Найпоширеніший випадок – витрати на оплату праці. Сьогодні для працівника використовується окладна, погодинна схема оплати праці. Відповідно, витрати на оплату праці можна кваліфікувати як постійні. Наступного місяця система мотивації змінюється – винагороду прив'язують, наприклад, до кількості наданих послуг. Витрати з постійних перетворюються на змінні.
Противники директ-костингу вважають, що постійні витрати також беруть участь у виробництві даного продукту і, отже, мають бути включені до його собівартості. Директ-костинг не дає відповіді на запитання: скільки коштує вироблений продукт, яка його повна собівартість? Тому потрібен додатковий розподіл умовно-постійних витрат, коли потрібно знати повну собівартість готової продукції чи незавершеного виробництва.
Очевидно, що ідеальних систем чи методів немає. У кожної системи та у кожного методу – свої переваги та свої недоліки. Головне завдання – зрозуміти ці особливості, щоб, нівелюючи їх негативні сторони, максимально ефективно використати їхні переваги.
Майбутнє директ-костінгу
Декілька років тому компанією ЦБА спільно з Об'єднанням контролерів Росії було проведено опитування більше ста російських компаній. Це були представники і великого, і середнього та малого бізнесу. Головне питання, яке задається в ході дослідження: «Чи застосовується вами система директ-костингу?»
Як з'ясувалося, від 40 до 90% російських компаній застосовують у своїй управлінській практиці директ-костинг. Блискучу статистику дещо затьмарює те, що це застосування носить або суто формальний, або дуже обмежений характер.
Однією з ключових проблем є те, що «власники» системи управлінського обліку – економісти-фінансисти – не завжди цікавляться побажаннями своїх нефінансових колег, а останні не завжди готові чітко озвучити свої потреби. Головна причина такої управлінської апатії, ймовірно, полягає в тому, що менеджери ще не звикли дивитися на свою діяльність і діяльність довірених ним підрозділів через призму ефективності, коли отриманий результат необхідно звіряти з витратами на його досягнення.
В даний час, на жаль, використовуються не всі потенційні можливості директ-костингу. Звичайно, якщо в діяльності компанії досі не виникало ситуації, в якій потрібно було б застосувати дані про обмежену собівартість, то безглуздо було б дорікати менеджерам компанії в ігноруванні директ-костингу. Можливо, коли така ситуація виникне, його можливості будуть розкриті повною мірою.
Наприклад, компанія стає на шлях реструктуризації. Передбачається, зокрема, провести оцінку діяльності допоміжних підрозділів. Допускається, що її результатом може стати рішення про ліквідацію деяких підрозділів та передачу відповідних функцій на аутсорсинг.
Звичайно, в такій ситуації обов'язково будуть взяті до уваги і власні витрати допоміжних підрозділів, і собівартість внутрішніх послуг, що надаються ними. А для розрахунку даних показників не обійтися без принципів директ-костингу.
СХЕМА ЗВІТУ ПРО ДОХОДИ І ВИТРАТИ
№
| Найменування | Значення |
|
Виручка від реалізації | 1000 |
||
Змінні | ПЗ | ||
Маржинальний |
», листопад 2017
Як у початківців, так і у досвідчених користувачів виникають питання щодо закриття 20, 23,25,26 рахунків. Приклад програми «1С:Бухгалтерія підприємства 8», ред. 3.0, розглянемо які необхідно зробити налаштування, щоб витратні рахунки щомісяця закривалися коректно.
Налаштування облікової політики
Облікова політика організації створюється у програмі щорічно, разом із нею заповнюються і довідники: методи визначення непрямих витрат та перелік прямих витрат.
На скріншоті видно, що можна встановити дві галочки:
« Випуск продукції" - має стояти біля тих організацій, які займаються виробництвом.
« Виконання робіт, надання послуг замовникам» – повинен стояти біля організацій, що спеціалізуються на наданні виробничих послуг.
Якщо жодна з цих налаштувань не буде обрана, то мається на увазі, що в програмі ведеться організація торгової спрямованості – «купили – продали» - нічого не буде здійснюватися і не надаватиметься жодних послуг, отже, рахунок у діяльності такої організації взагалі не використовуватиметься.
Рекомендації щодо виправлення помилок, що виникають при закритті місяця
Дуже часто зустрічається така ситуація, що закриття місяця пройшло успішно, програма не видала жодних помилок, але при формуванні оборотно-сальдової відомості користувач зауважує, що 20.01 рахунок закрився на рахунок на 90.08 або взагалі не закрився. Необхідно зробити таке:
подивитися по проводках у регламентній операції «Закриття рахунків: 20, 23, 25, 26», на який саме рахунок закрився рахунок / . Якщо він закрився на 90.08, необхідно перевірити перелік прямих витрат, можливо тут не вистачає записів;
за звітом «Аналіз субконто: номенклатурна група проаналізувати за якою номенклатурною групою та статтею витрат не відбулося повне/часткове закриття рахунку/на рахунок 90.02. Якщо рахунки прямих витрат не закрилися собівартість продукції, це може означати, що у програмі є незавершене виробництво, бракує записів у переліку прямих витрат чи відсутня виручка з цієї номенклатурної групі.
Після перевірки документів та внесення змін до них необхідно заново виконати закриття місяця.
Буває й така ситуація, що програма видає помилки із зазначенням, де проблема, і що потрібно зробити, щоб виправити ці помилки. Тут все просто, слід прочитати всю ту інформацію, яку видала програма, і виправити помилки, дотримуючись рекомендацій, і знову закрити місяць.
У висновку ще раз звернемо увагу на те, що облікова політика організації створюється щорічно, і разом з нею створюються методи розподілу непрямих витрат та перелік прямих витрат. Перелік прямих витрат є ключовим, завдяки наявності записів у ньому, програма «1С:Бухгалтерія 8», ред. 3.0 визначає, що при закритті місяця списати на непрямі витрати, а що на прямі.
Ми розбирали приклад з організацією, де всі витрати відбивалися лише на рахунку 20.01. Тому ми змогли подивитися лише те, як налаштовується та працює програма з точки зору використання та закриття рахунку 20.
Сьогодні ми обговоримо такі поняття як прямі (відбиваються на рахунках 20, 23) та непрямі витрати (на рахунках 25,26). Розповім трохи теорії обліку. Також поговоримо, про те, де в 1С БП 3.0 налаштувати облік цих непрямих і прямих витрат, а також про особливості закриття непрямих витрат. Все це буде розглянуто на прикладі організації, що займається виробничою діяльністю, тому трохи поговоримо про виробництво.
Нагадаю, що на сайті вже є низка статей, присвячених питанню закриття місяця у програмі 1С БУХ 3.0:
Трохи теорії
Як я вже казав витрати у виробництві, можна розділити на дві великі групи: прямі та непрямі. По суті, це класифікація витрат за способом їх включення до собівартостівиробленої продукції. Тому дана класифікація, здебільшого, актуальна для бухгалтерського обліку виробничих організацій. Давайте поговоримо докладніше про кожну з цих двох груп.
Прямі витрати- Це такі витрати, які можна однозначно віднести до виробництва певного виду продукції. Саме тому рахунки прямих витрат 20 та 23у плані рахунків 1С мають субконто «Номенклатурна група». Такі витрати можуть бути списані безпосередньо в собівартість виробництва конкретної «Номенклатурної групи». До них можна віднести витрати на сировину, матеріали та комплектуючі, на зарплату та страхові внески робітників, які займаються виробництвом цієї продукції.
Непрямі витрати- Це витрати, які відносяться до виробництва відразу кількох видів продукції. У плані рахунків 1С рахунки непрямих витрат 25 та 26 не маютьсубконто "Номенклатурна група". Тому вони можуть закриватися безпосередньо у собівартість конкретного виду продукції – «Номенклатурної групи». До таких витрат можна віднести, наприклад, витрати на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків управлінського персоналу.
Як я вже казав непрямі витрати збираються на рахунках 25 «Загальновиробничі витрати» та 26 «Загальногосподарські витрати». Вони не можуть бути списані відразу в собівартість, про це я також писав. У бухгалтерському обліку є два варіанти закриття таких рахунків. Перший - це списання сум в основне виробництво на рахунок 20. При цьому оскільки 20 рахунок має три субконтно (Підрозділ, Стаття витрат та Номенклатурна група), а рахунки непрямих витрат лише два (Підрозділ та Стаття витрат), то при списанні сума розподілятиметься між «номенклатурними групами»за певними правилами. Про те де і як це задається я напишу трохи згодом. Другий- Списання непрямих витрат на рахунок 90 «Продажі» ( директ-костинг). Про те, як вибрати конкретний варіант списання непрямих витрат у 1С БП 3.0, читайте в статті далі.
Підіб'ю невеликий підсумок. При закритті місяця спочатку списуються непрямі витрати, тобто. 25 та 26 рахунки (можливо шляхом розподілу на рахунки прямих витрат), а потім прямі витрати у собівартість конкретної «Номенклатурної групи».
Облік прямих витрат 1С БУХ 3.0
Для початку я хочу обговорити приклад, який ми розглядатимемо в рамках цієї статті. Існує виробнича організація, де збирається два види продукції тобто. дві «Номенклатурні групи»: «Столи» та «Стулья/Кресла». На виробництві кожного виду продукції задіяно по два робітники. Відповідно витрати на виплату заробітної плати таких працівників ми враховуватимемо на рахунку 20.01 "Основне виробництво", за відповідною номенклатурною групою Для реалізації цього в 1С БП 3.0 необхідно спочатку створити два окремі способи обліку заробітної плати (розділ головного меню "Зарплата та Кадри" -> "Способи обліку зарплати").
Тепер ці методи обліку треба призначити кожному співробітнику. Це можна було б зробити у відомостях про співробітника на закладці «Виплати та облік витрат», але з якоїсь причини це налаштування програма не бачить. Швидше за все це помилка програми, можливо, незабаром буде виправлена (реліз на основі якого писалася стаття: 3.0.37.36). У зв'язку з цим я створив окремі види розрахунків для співробітників зайнятих на виробництві столів та на виробництві стільців. А вже у налаштуваннях цих видів розрахунку у полі «Спосіб відображення»вказуємо відповідний спосіб. Ось так довелося викручуватися із ситуації.
В результаті при нарахуванні заробітної плати (документ "Нарахування зарплатні") витрати на оплату праці та страхові внески виробничих робітників будуть віднесені на рахунок 20.01 за відповідними номенклатурними групами.
Тепер поговоримо про матеріальні витрати списаної у виробництво сировини (матеріалів). Сам факт списання я відбиваю документом «Звіт виробництва за зміну»на закладці "Матеріали". При цьому вказую окремо які матеріали витрачені за номенклатурною групою «Столи» та за номенклатурною групою «Стулья/Кресла».
Облік непрямих витрат у 1С БУХ 3.0
Варто зазначити, що додаткових налаштувань для відображення зарплати внесків на рахунку 26 не потрібно робити. Це пов'язано з тим, що програма за замовчуванням налаштована на облік витрат на оплату праці саме на рахунку 26. Навіть спосіб обліку встановлено «Відображення нарахувань за умовчанням». Це можна побачити у «Налаштуваннях обліку зарплати» (розділ головного меню «Зарплата та Кадри»).
Таким чином, витрати на оплату праці та сплату страхових внесків за двома працівниками будуть відображені на рахунку 26.
Облікова політика БУХ 3.0: прямі та опосередковані витрати
Тепер давайте поговоримо про те, які в «Облікова політика»БП 3.0 є налаштування, які стосуються обліку прямих і непрямих витрат у програмі. Звичайно, логічніше спочатку налаштувати Облікову політику, а вже потім вести відображення витрат. Але в цій статті я вирішив спочатку показати на прикладі, як вести облік прямих і непрямих витрат, щоб у Вас була можливість вільніше орієнтуватися в цих поняттях на момент розгляду налаштувань «Облікової політики».
Почнемо із закладки «Витрати». По-перше, на цій закладці має бути встановлена галочка "Випуск продукції"якщо вже ми говоримо про виробництво. По-друге, необхідно звернути увагу на віконце, що відкривається при натисканні кнопки «Непрямі витрати». У цьому вікні слід вибрати спосіб закриття непрямих витрат (у нашому прикладі це витрати на рахунку 26). Відразу зазначу, що це налаштування має відношення до закриття рахунків непрямих витрат у бухгалтерському обліку. Для непрямих витрат у податковому обліку є окреме налаштування, про яке ми поговоримо трохи згодом. Отже, тут є два варіанти:
- У собівартість продажів (директ-костинг)– у цьому випадку непрямі витрати з рахунку 26 списуватимуть до Дебету рахунки 90.08.1 «Управлінські витрати на діяльність з основною системою оподаткування»;
- – у разі рахунок 26 закривається з цього приводу прямих витрат 20.01, та був 20-й рахунок закриється з цього приводу 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»;
Перший варіант досить прозорий тому нам краще вибрати другий, який трохи складніший.
Якщо ми вибрали варіант «В собівартість продукції, робіт, послуг», то тут необхідно встановити правило, яким суми з рахунків непрямих витрат, тобто. у нашому випадку з рахунку 26 (нагадаю, суми на ньому не поділяються на конкретні номенклатурні групи), розподілятимуться між номенклатурними групами на рахунку 20.01. Для цього потрібно натиснути на посилання «Методи розподілу непрямих витрат». Варіанти тут досить різноманітні. Встановлю найпростіший розуміння варіант розподілу, де як базу розподілу використовується «Оплата праці». Що це означає, я трохи нижче поясню на конкретних цифрах нашого прикладу.
Налаштування обліку прямих та непрямих витрат у НУ
Відповідно статті витрат, які не вказані у цьому переліку, вважаються непрямими. Вони у НУ списуються на рахунок 90.08.1 «Управлінські витрати на діяльність з основною системою оподаткування».
Окремо зазначу, що в Податковому обліку програми віднесення тієї чи іншої витрати до складу прямих чи непрямих витрат залежить виключно від регістру «Методи визначення прямих витрат виробництва у НУ».Зверну Вашу увагу на те, що регістр спочатку заповнений. Потрібно, якщо потрібно, внести зміни з урахуванням Вашої специфіки. В рамках нашого прикладу залишимо саме вихідний варіант заповнення регістру.
Регламентна операція закриття місяця "Закриття рахунків 20, 23, 25, 26": бухгалтерський облік
Тепер ми підходимо до ключового питання цієї статті, заради якого все й розпочалося «Закриття рахунків 20, 23, 25, 26». Закриття виконується у рамках послідовного виконання регламентних операцій наприкінці місяця. Виконаємо закриття та проаналізуємо проводки.
Давайте спочатку обговоримо рахунок 26. Нагадаю, що у бухгалтерському обліку ми встановили, що опосередковані витрати, тобто. рахунок 26 закривається на рахунок 20.01 (обрали варіант « У собівартість продукції, робіт, послуг»). При цьому встановили, що базою розподілу між номенклатурними групами 20-го рахунку буде «Оплата праці». Давайте подивимося, як закрився рахунок 26 зі статтею витрат «Оплата праці».
Червоними лініями я об'єднав загальні субконто («Підрозділ» та «Стаття витрат») на рахунку 26 і 20.01 для наочності. У 26 рахунку немає субконтно «Номенклатурна група», тому вся сума за статтею витрат «Оплата праці» у підрозділі «Основний підрозділ» розподілилася на рахунок 20.01 між двома номенклатурними групами «Столи» та «Крісла/крісла». Утворилася така пропорція розподілу:
«Столи» / «Крісла крісла» = 21 759,04 / 21 240,96 = 1,02439…
Ця пропорція визначається на основі нашого настроювання, в якому ми встановили, що базою розподілу є «Оплата праці». Давайте сформуємо ОСО за рахунком 20.01, за статтею витрат «Оплата праці» і подивимося яка сума була за номенклатурною групою «Столи» та за групою «Крісла крісла»:
Зі звіту видно, що «Оплата праці» за номенклатурою «Столи» 42 000, а за номенклатурою «Крісла крісла» 41 000. Це співвідношення власне і становить коефіцієнт 1,02439… = 42 000 / 41 000. Використовуючи цей коефіцієнт програма витрати з 26 рахунка за номенклатурними групами рахунку 20.01.
Тепер щодо рахунку 20.01. У прикладі він закривається з цього приводу 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» по відповідним Номенклатурним групам.
Регламентна операція закриття місяця "Закриття рахунків 20, 23, 25, 26": податковий облік
А тепер давайте звернути увагу на те, як сталося закриття рахунків у податковому обліку. Розберемо закриття 26 рахунки. Витрати за статтею витрат «Оплата праці» рахунки 26 повністю закрилася на рахунок 20.01, тієї ж статті витрат (!У ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ!). А ось статті витрат «Страхові внески» та «Внески до ФСС від СР та ПЗ» 26 рахунки закриваються на рахунок 90.08.01 «Управлінські витрати на діяльність з основною системою оподаткування». Це з тим, що у облікової політики у регістрі «Методи визначення прямих витрат»ці статті витрат зазначені не були і тому програма у НУ вважає такі витрати непрямими та закриває на рахунок 90.08.01.
Рахунок 20.01 у Податковому обліку повністю закривається на рахунок 40.
На цьому сьогодні все.
Якщо Вам сподобалася ця стаття, Ви можете скористатися кнопочками соціальних мережщоб зберегти її у себе! Також не забувайте свої запитання та зауваження залишати у коментарях!